висловлений
ВИ́СЛОВЛЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ви́словити.
Висловлена Бовдюгом премудрість припала до серця всім запорожцям (О. Довженко);
Просьба генерала – той самий наказ, хоч висловлений у ввічливій формі і скоріше схожий на похвалу (Б. Левін);
Від місця логічного наголосу залежить смисл висловленої думки (з навч. літ.);
// ви́словлено, безос. пред.
Ані сам факт висловлювання, ані зміст висловлюваних ідей не чинить краси; по самій Кантовій дефініції, краси треба шукати в формі, в тім, як висловлено .. ті ідеї (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- висловлений — ви́словлений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- висловлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до висловити. || висловлено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- висловлений — Ви́словлений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- висловлений — ВИ́СЛОВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́словити. — Я думаю, — мовив Каркайло, — що треба з усіх тих рад, які тут досі були висловлені, взяти потрошку з кожної (Фр., IV, 1950, 105); Висловлена Бовдюгом премудрість припала до серця всім запорожцям (Довж., І, 1958, 255). Словник української мови в 11 томах