вислухування
ВИСЛУ́ХУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. вислу́хувати.
В ранню пору вийшов [генерал] на веранду подихати свіжим повітрям перед початком щоденного вислухування інформацій і рапортів військових начальників (Іван Ле);
Враження було таке, що завжди жив [Сивоок] у цій землі, чужій і ворожій до нього, лякався, що так і згайнує життя на вислухування небувалих імен і назвиськ, нечуваних глупств людських (П. Загребельний);
Мені веліли роздягнутись до пояса. І почалося вислухування .. Зіна переставляла на моїй спині, грудях та ребрах жовту дерев'яну трубочку (Ю. Збанацький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вислухування — вислу́хування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- вислухування — -я, с. Дія за знач. вислухувати 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- вислухування — ВИСЛУ́ХУВАННЯ, я, с. Дія за знач. вислу́хувати 1, 2. В ранню пору вийшов [генерал] на веранду подихати свіжим повітрям перед початком щоденного вислухування інформацій і рапортів військових начальників його з’єднання (Ле, Клен. Словник української мови в 11 томах