вислухування
ВИСЛУ́ХУВАННЯ, я, с. Дія за знач. вислу́хувати 1, 2.
В ранню пору вийшов [генерал] на веранду подихати свіжим повітрям перед початком щоденного вислухування інформацій і рапортів військових начальників його з’єднання (Ле, Клен. лист, 1960, 15);
Мені веліли роздягнутись до пояса. І почалося вислухування.. Зіна переставляла на моїй спині, грудях та ребрах жовту дерев’яну трубочку (Збан., Малин. дзвін, 1958, 354).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вислухування — вислу́хування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- вислухування — -я, с. Дія за знач. вислухувати 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- вислухування — ВИСЛУ́ХУВАННЯ, я, с. Дія за знач. вислу́хувати. В ранню пору вийшов [генерал] на веранду подихати свіжим повітрям перед початком щоденного вислухування інформацій і рапортів військових начальників (Іван Ле); Враження було таке... Словник української мови у 20 томах