1. Словник української мови у 20 томах

висліджувати

ВИСЛІ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СЛІДИТИ, джу, диш, док., кого, що.

1. Шукаючи, нападати на слід, виявляти, знаходити кого-, що-небудь; вистежувати.

Почали знов гасати за Кармелем шукачі, почали знов слідці Кармеля висліджувати (Марко Вовчок);

Слідів не було ніяких, вістей ніяких. Він зложив сто ринських для того, хто би перший вислідив щось певного про його сина (І. Франко);

Бойко допіру вийшов з дому й цей арешт був для нього, як помиї на голову. Він навіть не уявляв, що його могли так швидко вислідити (Г. Шкурупій);

Дядьки посилали Дениса з рушницею, щоб вислідив та підстрелив [сича], але він не пішов, боячись, щоб Гнат не відібрав дробовика (Григорій Тютюнник).

2. заст. Досліджувати.

Викладали речі, розворушували, вивіряли на міцність – на розрив, просвічували, піднявши проти вікна, і вивертали, висліджували рубці (В. Барка);

До речі буде пригадати ті загальні закони асоціації ідей, які вислідила сучасна психологія, а потім розглянемо, чи і наскільки поети держаться тих законів, чи, може, вибігають поза їх межі (І. Франко);

Один мій чернігівський знайомий, інженер, має замір вислідити вплив українського стилю в давній архітектурі (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. висліджувати — вислі́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. висліджувати — -ую, -уєш, недок., вислідити, -джу, -диш, док., перех. 1》 Шукаючи, нападати на слід, виявляти, знаходити кого-, що-небудь. 2》 заст. Досліджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. висліджувати — див. стежити; шукати Словник синонімів Вусика
  4. висліджувати — СТЕ́ЖИТИ (здійснювати нагляд за ким-, чим-небудь, виявляючи, з'ясовуючи щось, викриваючи когось з метою упіймати і т. ін.), ВИСТЕ́ЖУВАТИ, ПРОСТЕ́ЖУВАТИ, СЛІДКУВА́ТИ, НАГЛЯДА́ТИ, НАЗИРА́ТИ, ПОЗИРА́ТИ, ПІДГЛЯДА́ТИ, ПИЛЬНУВА́ТИ, ЧАТУВА́ТИ, ПОЛЮВА́ТИ... Словник синонімів української мови
  5. висліджувати — ВИСЛІ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СЛІДИТИ, джу, диш, док., перех. 1. Шукаючи, нападати на слід, виявляти, знаходити кого-, що-небудь. Словник української мови в 11 томах