висліджувати
ВИСЛІ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СЛІДИТИ, джу, диш, док., перех.
1. Шукаючи, нападати на слід, виявляти, знаходити кого-, що-небудь.
І почали знов гасати за Кармелем шукачі, почали знов слідці Кармеля висліджувати (Вовчок, І, 1955, 366);
— Хлопці, отам, де стріляють, шпигун вештається. Ходімте вислідимо! (Панч, Гарні хлопці, 1959, 75);
Дядьки посилали Дениса з рушницею, щоб вислідив та підстрелив [сича], але він не пішов, боячись, щоб Гнат не відібрав дробовика (Тют., Вир, 1964, 259).
2. заст. Досліджувати.
Один мій чернігівський знайомий, інженер, має замір вислідити вплив українського стилю в давній архітектурі (Коцюб., III, 1956, 227).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- висліджувати — вислі́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- висліджувати — -ую, -уєш, недок., вислідити, -джу, -диш, док., перех. 1》 Шукаючи, нападати на слід, виявляти, знаходити кого-, що-небудь. 2》 заст. Досліджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- висліджувати — ВИСЛІ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СЛІДИТИ, джу, диш, док., кого, що. 1. Шукаючи, нападати на слід, виявляти, знаходити кого-, що-небудь; вистежувати. Словник української мови у 20 томах
- висліджувати — див. стежити; шукати Словник синонімів Вусика
- висліджувати — СТЕ́ЖИТИ (здійснювати нагляд за ким-, чим-небудь, виявляючи, з'ясовуючи щось, викриваючи когось з метою упіймати і т. ін.), ВИСТЕ́ЖУВАТИ, ПРОСТЕ́ЖУВАТИ, СЛІДКУВА́ТИ, НАГЛЯДА́ТИ, НАЗИРА́ТИ, ПОЗИРА́ТИ, ПІДГЛЯДА́ТИ, ПИЛЬНУВА́ТИ, ЧАТУВА́ТИ, ПОЛЮВА́ТИ... Словник синонімів української мови