висміюваний

ВИСМІ́ЮВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до висмі́ювати.

Йому й на гадку не прийшло, щоб той висміюваний всіма Гаврусь, котрого прозивали без'язиким, посмів сягати так високо (А. Чайковський);

Оповідач, добираючи жартівливого тону, показує, як висміюваний персонаж своєю дією і вчинком протиставляє себе іншим (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me