1. Словник української мови у 20 томах

виснажний

ВИСНА́ЖНИ́Й, висна́жна́, висна́жне́.

Те саме, що висна́жливий.

Коли солдат повернеться додому Й стару шинель повісить на гвіздку, Він разом з нею скине з себе втому, Солдатську втому, виснажну й важку (Л. Первомайський);

Європейські лицарі здобувалися на далекі й виснажні походи до Святої землі (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виснажний — висна́жни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. виснажний — виснажна, виснажне. Те саме, що виснажливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виснажний — ВИСНА́ЖЛИВИЙ (який позбавляє сил, виснажує), ВИСНА́ЖНИ́Й, ВТО́МЛИВИЙ (УТО́МЛИВИЙ), ВТО́МНИЙ (УТО́МНИЙ), СУТУ́ЖНИЙ, ЗВА́ЛЬНИЙ рідко. Весна означала тут.. роботу на грядках,.. Словник синонімів української мови
  4. виснажний — ВИСНА́ЖНИ́Й, висна́жна́, висна́жне́. Те саме, що висна́жливий. Коли солдат повернеться додому Й стару шинель повісить на гвіздку, Він разом з нею скине з себе втому, Солдатську втому, виснажну й важку (Перв., І, 1958, 460). Словник української мови в 11 томах