виснажний

ВИСНА́ЖЛИВИЙ (який позбавляє сил, виснажує), ВИСНА́ЖНИ́Й, ВТО́МЛИВИЙ (УТО́МЛИВИЙ), ВТО́МНИЙ (УТО́МНИЙ), СУТУ́ЖНИЙ, ЗВА́ЛЬНИЙ рідко. Весна означала тут.. роботу на грядках,.. виснажливе порання в кухні біля обідів для сапальників (Ірина Вільде); Коли солдат повернеться додому.., він разом з нею (шинеллю) скине з себе втому, Солдатську втому, виснажну й тяжку (Л. Первомайський); Ой, як приємно вернути з трудної, утомливої дороги та в теплу домівку (П. Дорошенко); Праця була.. утомна й нецікава (С. Васильченко); В час сутужного походу Ти принось мені пісень (П. Усенко); Тут же лежить той, що працею звальною Гнав шахтаря в світанкові гудки (Я. Шпорта).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виснажний — висна́жни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. виснажний — виснажна, виснажне. Те саме, що виснажливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виснажний — ВИСНА́ЖНИ́Й, висна́жна́, висна́жне́. Те саме, що висна́жливий. Коли солдат повернеться додому Й стару шинель повісить на гвіздку, Він разом з нею скине з себе втому, Солдатську втому, виснажну й важку (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. виснажний — ВИСНА́ЖНИ́Й, висна́жна́, висна́жне́. Те саме, що висна́жливий. Коли солдат повернеться додому Й стару шинель повісить на гвіздку, Він разом з нею скине з себе втому, Солдатську втому, виснажну й важку (Перв., І, 1958, 460). Словник української мови в 11 томах