1. Словник синонімів української мови

виснажливий

ВИСНА́ЖЛИВИЙ (який позбавляє сил, виснажує), ВИСНА́ЖНИ́Й, ВТО́МЛИВИЙ (УТО́МЛИВИЙ), ВТО́МНИЙ (УТО́МНИЙ), СУТУ́ЖНИЙ, ЗВА́ЛЬНИЙ рідко. Весна означала тут.. роботу на грядках,.. виснажливе порання в кухні біля обідів для сапальників (Ірина Вільде); Коли солдат повернеться додому.., він разом з нею (шинеллю) скине з себе втому, Солдатську втому, виснажну й тяжку (Л. Первомайський); Ой, як приємно вернути з трудної, утомливої дороги та в теплу домівку (П. Дорошенко); Праця була.. утомна й нецікава (С. Васильченко); В час сутужного походу Ти принось мені пісень (П. Усенко); Тут же лежить той, що працею звальною Гнав шахтаря в світанкові гудки (Я. Шпорта).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виснажливий — висна́жливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. виснажливий — [виеснажлиевией] м. (на) -вому/ -в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  3. виснажливий — -а, -е. Який позбавляє сил, виснажує. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. виснажливий — ВИСНА́ЖЛИВИЙ, а, е. Який позбавляє сил, виснажує. Виснажлива спрага примусила його встати. Витираючи рукавом сльози, він пішов шукати води (Я. Галан); Та не скоро ще ця виснажлива праця принесла радість своїм трудівникам (О. Словник української мови у 20 томах
  5. виснажливий — ВИСНА́ЖЛИВИЙ, а, е. Який позбавляє сил, виснажує. Виснажлива хвороба зробила його якимось крихким, тендітним — в обличчі ні кровинки, руки, мов тріски (Гончар, II, 1959, 132); Та не скоро ще ця виснажлива праця принесла радість своїм трудівникам (Довж. Словник української мови в 11 томах