1. Словник української мови у 20 томах

виснажливий

ВИСНА́ЖЛИВИЙ, а, е.

Який позбавляє сил, виснажує.

Виснажлива спрага примусила його встати. Витираючи рукавом сльози, він пішов шукати води (Я. Галан);

Та не скоро ще ця виснажлива праця принесла радість своїм трудівникам (О. Довженко);

Виснажлива хвороба зробила його якимось крихким, тендітним – в обличчі ні кровинки, руки, мов тріски (О. Гончар);

Після виснажливого дня хутір відпочивав (Б. Левін);

Тиждень Добриня з Янкою відпочивали після виснажливої дороги, від'їдалися на воєводиних харчах (В. Малик);

Війна справді була тяжка й виснажлива, недостача продуктів давалася взнаки (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виснажливий — висна́жливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. виснажливий — [виеснажлиевией] м. (на) -вому/ -в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  3. виснажливий — -а, -е. Який позбавляє сил, виснажує. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. виснажливий — ВИСНА́ЖЛИВИЙ (який позбавляє сил, виснажує), ВИСНА́ЖНИ́Й, ВТО́МЛИВИЙ (УТО́МЛИВИЙ), ВТО́МНИЙ (УТО́МНИЙ), СУТУ́ЖНИЙ, ЗВА́ЛЬНИЙ рідко. Весна означала тут.. роботу на грядках,.. Словник синонімів української мови
  5. виснажливий — ВИСНА́ЖЛИВИЙ, а, е. Який позбавляє сил, виснажує. Виснажлива хвороба зробила його якимось крихким, тендітним — в обличчі ні кровинки, руки, мов тріски (Гончар, II, 1959, 132); Та не скоро ще ця виснажлива праця принесла радість своїм трудівникам (Довж. Словник української мови в 11 томах