виснитися

ВИ́СНИТИСЯ, нюся, нишся, док., поет.

Уявитися, привидітися уві сні; наснитися.

Послухай вересня – і він повість В своїй оскліло-мерехкій задумі: Те, що в веснянім виснилося шумі, Іще й подосі [досі] жде на благовість (В. Стус);

Що буде – буде. Більше – помаленько [помаленьку]. А якщо ні, то висниться мені На зорянім коні .. Шевченко, Довженко й Київ в серці на коні (М. Вінграновський).