виснажуватися

ВИСНА́ЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́СНАЖИТИСЯ, жуся, жишся, док.

1. Дуже ослаблятися, втрачати сили, знесилюватися (від утоми, голоду, хвороби і т. ін.).

Важкі битюги й красиві чистокровні рисаки спадали в тілі за кілька важких переходів, виснажувались на очах і падали в горах на кожнім кілометрі (О. Гончар);

Маруся виснажилась, висохла, як скіпка, одначе була проворна, жвава, навіть весела (І. Нечуй-Левицький);

За кілька днів безперервних боїв противники так виснажилися, що тепер здібні були тільки досить в'яленько перестрілюватись (М. Хвильовий);

Перед цим за ніч я пройшов чимало кілометрів.., вимок, змерз і виснажився (Ю. Яновський);

[Бережна:] Спочатку він не дозволив [оперувати], а тепер уже й лікарі не беруться. Виснажився Олексій, ослабів... (С. Голованівський);

Коні провалювалися в мокрий, ніздрявий сніг.., воли схудли й виснажились, і Гатило наказав зупинити ополчення (І. Білик).

2. Утрачати родючість (про ґрунт).

Що ж тут, власне, вміти? Вивозь вдосталь гною – і земля виснажуватися не буде (М. Руденко);

На дідовому полі хліб родить без вигнойки [вигноєння]: земля ще не виснажилась (І. Нечуй-Левицький).

3. Ставати вичерпаним, утрачаючи які-небудь запаси, ресурси і т. ін.

Давно помічено, що ядра періодичних комет виснажуються, з кожним обертом вони світяться дедалі слабше (з навч. літ.);

Електричний струм у Івана Семеновича виснажився (М. Івченко);

Ліхтарик більше не світив. Батарея виснажилась (М. Трублаїні);

Наша славна Шебелинка виснажилася, на Хрестищенському газоконденсатному родовищі також настає завершальна стадія розробки (з публіц. літ.).