високодуховно

ВИСОКОДУХО́ВНО.

Присл. до високодухо́вний.

Уже сьогодні, чесно дивлячись один одному в очі, слід сказати правду, нехай і гірку, про те, що нам заважає жити заможно і високодуховно, в гармонії з собою та оточуючими нас людьми (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me