високодуховно
ВИСОКОДУХО́ВНО.
Присл. до високодухо́вний.
Уже сьогодні, чесно дивлячись один одному в очі, слід сказати правду, нехай і гірку, про те, що нам заважає жити заможно і високодуховно, в гармонії з собою та оточуючими нас людьми (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me