1. Словник української мови у 20 томах

високомовність

ВИСОКОМО́ВНІСТЬ, ності, ж.

Абстр. ім. до високомо́вний.

Софроній Почаський у панегірику на честь Петра Могили змальовує небесний простір високим стилем, водночас позбавленим високомовності (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. високомовність — високомо́вність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. високомовність — -ності, ж. Властивість за знач. високомовний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. високомовність — КРАСНОМО́ВНІСТЬ (здатність, уміння гарно, майстерно говорити), КРАСНОМО́ВСТВО, СОЛОДКОМО́ВСТВО розм., СОЛОДКОМО́ВНІСТЬ розм., ВІТІ́ЙСТВО (ВИТІ́ЙСТВО) заст., ВИМО́ВНІСТЬ діал., ЕЛОКВЕ́НЦІЯ книжн. заст.; ПИШНОМО́ВНІСТЬ, ВИСОКОМО́ВНІСТЬ, ХИТРОМО́ВКА заст. Словник синонімів української мови
  4. високомовність — ВИСОКОМО́ВНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. високомо́вний. Словник української мови в 11 томах