високомовність
ВИСОКОМО́ВНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. високомо́вний.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- високомовність — високомо́вність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- високомовність — -ності, ж. Властивість за знач. високомовний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- високомовність — ВИСОКОМО́ВНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до високомо́вний. Софроній Почаський у панегірику на честь Петра Могили змальовує небесний простір високим стилем, водночас позбавленим високомовності (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- високомовність — КРАСНОМО́ВНІСТЬ (здатність, уміння гарно, майстерно говорити), КРАСНОМО́ВСТВО, СОЛОДКОМО́ВСТВО розм., СОЛОДКОМО́ВНІСТЬ розм., ВІТІ́ЙСТВО (ВИТІ́ЙСТВО) заст., ВИМО́ВНІСТЬ діал., ЕЛОКВЕ́НЦІЯ книжн. заст.; ПИШНОМО́ВНІСТЬ, ВИСОКОМО́ВНІСТЬ, ХИТРОМО́ВКА заст. Словник синонімів української мови