високорогий

ВИСОКОРО́ГИЙ, а, е.

Який має високі, круті роги; круторогий.

Як я до свого корабля крутобокого сходив, Хтось із безсмертних на мене, самотнього, зглянувсь ласкаво. Високорогого він величезного оленя вислав Навстріч мені (Борис Тен, пер. з тв. Гомера);

* У порівн. Гавань, оточена викладеною із тесаного каменю стіною, рельєф корабля на стіні, мов високорогий турецький півмісяць (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. високорогий — -а, -е. Який має високі, круті роги; круторогий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. високорогий — Високорогий, -а, -е Съ высокими рогами. Воли високорогі половії дивляться з загороди у двір поважно. МВ. ІІ. 134. Словник української мови Грінченка