1. Словник української мови у 20 томах

високородний

ВИСОКОРО́ДНИЙ, а, е, заст.

Знатного, аристократичного роду.

[Парвус:] Щось я не маю віри до тих патриціїв високородних (Леся Українка);

Високородні квітникарки в білих платтях засипали губернатора дощем квітів і конфеті (Ю. Смолич);

В саме небо врізається замок германських імператорів, твердо стоять палаци, собори, монастирі, де імператора ждуть ліпші мужі, а імператрицю прагнуть побачити високородні жони (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. високородний — високоро́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. високородний — -а, -е, заст. Знатного, аристократичного роду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. високородний — ВИСОКОРО́ДНИЙ, а, е, заст. Знатного, аристократичного роду. [Парвус:] Щось я не маю віри до тих патриціїв високородних (Л. Укр., II, 1951, 408); Високородні квітникарки в білих платтях засипали губернатора дощем квітів і конфетті (Смолич, II, 1958, 115). Словник української мови в 11 томах