висповідання

ВИ́СПОВІДАННЯ, я, с.

Дія за знач. ви́сповідати і ви́сповідатися.

Ігумен наставляв монахів, щоб сповідали кожного вечора свої гріхи, тому що висповідання гріхів – основа духовного життя (з газ.);

– Вся душа діда Савки була в музиці. А музика – то чистота і небесність. І оте, що він грав нам перед своєю смертю, то і є його висповідання... (С. Тельнюк).