виспівування

ВИСПІ́ВУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. виспі́вувати 1, 2, 4–6, 9, 10.

Майстер був занадто повільний у своїх словах і в думаннях, щоб аж дійти до такої жвавості, як складання чи виспівування пісеньок (П. Загребельний);

Із лісу долинали чудернацькі пташині виспівування (із журн.);

Крім художнього оброблення деяких тем з історії України, Кухаренкові належить виспівування Кубані як рідного краю (М. Драй-Хмара);

Я .. виказував свої кривди всім .. Не знаю, чи Полуботкові доповіли про моє виспівування, чи почув його сам, але незабаром козак припровадив мене до світлиці (Ю. Мушкетик).