вистава

ВИСТА́ВА¹, и, ж.

1. Показ п'єси, опери, балету і т. ін.; сценічне видовище; спектакль.

Городяни запрохують Вас прийняти [взяти] участь в виставі “Наталки Полтавки” (Панас Мирний);

Святково вбрані люди спішили до клубу на виставу (В. Козаченко);

У понеділок нас запросять на вечірню виставу до театру (Ю. Андрухович).

2. перен., розм. Розіграна або незвичайна дія.

[Ольга:] Ноги вашої щоб більше тут не було! Спеціально для мене виставу влаштували? Так? (В. Собко);

Кость вийшов на рундук, де зібралось багатенько цікавих, і сказав Насті: – Йди додому. А потім до всіх: – Розходьтеся, вистави не буде (Микита Чернявський).

ВИСТА́ВА², и, ж., заст.

1. зах. Вітрина.

В його головці під впливом бабиних слів почали вже роєм тиснутися картини високих-високих домів, великих вікон, блискучих вистав (І. Франко);

Гіацинти, орхідеї .. цвітуть уже й на виставах пишаються, приманюють, мов напрошуються в кімнати (О. Кобилянська).

2. Виставка.

На довгих столах цілі оберемки огню-світу..; цілі купи усяких наїдків та напитків; вистави штучних виробок з скла (Панас Мирний);

Я переглядав на малярській виставі довгий, довгий рядок картин Трутовського, братів Маковських, Бодаревського (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вистава — (склепова) — вітрина в крамниці [III] — виставка [II] — вітрина [IV] — вистава склепова: вітрина крамниці [VI,VII] Словник з творів Івана Франка
  2. вистава — виста́ва 1 іменник жіночого роду спектакль виста́ва 2 іменник жіночого роду вітрина рідко Орфографічний словник української мови
  3. вистава — Вистава. 1. Вітрина магазину. Пані Мурашко як зачала мене водити з собою та показувати всякі материї по склепових виставах, геть знудила мене! (Галіп, 3) // пол. wystawa sklepowa — вітрина магазину. 2. Виставка, експозиція. Українська літературна мова на Буковині
  4. вистава — Спектакль, видовище, видовисько, (з ряду номерів) концерт, (на ТБ) шоу; (творчий звіт актора) бенефіс; (весела) комедія; Г. вітрина; Г. виставка. Словник синонімів Караванського
  5. вистава — [виестава] -вие, д. і м. -в'і Орфоепічний словник української мови
  6. вистава — I -и, ж. 1》 Показ п'єси, опери, балету і т. ін.; сценічне видовище; спектакль. 2》 перен., розм. Розіграна або незвичайна дія. II -и, ж., зах. 1》 Вітрина. 2》 Виставка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. вистава — виста́ва 1. виставка, експозиція (ст) 2. вітрина (ст): Деколи мені трохи нудиться самій, і я намагаюся якось розважити себе. Стаю перед виставами зі суконками, футрами, черевиками, вдягаю себе в них та відгадую, як би я виглядала. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. вистава — I. ВИСТА́ВА (показ п'єси, опери, балету тощо), СПЕКТА́КЛЬ, ТЕА́ТР заст., ПРЕДСТА́ВЛЕННЯ заст., ЛИЦЕДІ́ЙСТВО заст.; ВИДО́ВИЩЕ (також циркова); ДІ́ЙСТВО рідко (концерт-вистава); ПРЕМ'Є́РА (перша вистава); ІНСЦЕНІЗА́ЦІЯ... Словник синонімів української мови
  9. вистава — ВИСТА́ВА¹, и, ж. 1. Показ п’єси, опери, балету і т. ін.; сценічне видовище; спектакль. Городяни запрохують Вас прийняти [взяти] участь в виставі "Наталки Полтавки" (Мирний, V, 1955, 414); Святково вбрані люди спішили до клубу на виставу (Коз., Вибр. Словник української мови в 11 томах