вистигати
ВИСТИГА́ТИ¹, а́є, недок., ВИ́СТИГНУТИ, ВИ́СТИГТИ, гне; мин. ч. ви́стиг, ла, ло; док.
Ставати холоднішим, холодним, втрачати тепло; охолоджуватися.
Недоїдки риби вистигали на столі (М. Коцюбинський);
[Анна:] Поки ти там упораєшся, то вже вистигне [обід] як слід (І. Франко);
Вечеря вже вистигла (О. Маковей).
ВИСТИГА́ТИ², а́ю, а́єш, недок., ВИ́СТИГНУТИ, ВИ́СТИГТИ, гну, гнеш; мин. ч. ви́стиг, ла, ло; док.
1. Ставати цілком стиглим (про злаки, овочі, фрукти і т. ін.); дозрівати.
Почувався південь: у такому теплому повітрі вистигає виноград (В. Домонтович);
У садках вистигли червонобокі яблука, запашні солодкі груші (С. Добровольський);
Швидко вистигне тут колос (І. Волошин);
З весни хіба думали, що хліба вистигнуть отакими дорідними? (Микита Чернявський).
2. перен. Остаточно оформлюватися (про думку, рішення і т. ін.); визрівати.
Нова думка вистигає в бойовій голові [Мухамедова] (О. Донченко);
План нападу на бургомістра вистигає в усіх деталях (М. Стельмах);
А коли через два дні підвівся, в нього вистигло рішення (Л. Смілянський).
3. заст. Встигати.
Ой вистигайте, славні чумаченьки, зимувати до лугу (Сл. Гр.).
Значення в інших словниках
- вистигати — вистига́ти 1 дієслово недоконаного виду охолоджуватися — про страву тощо вистига́ти 2 дієслово недоконаного виду дозрівати — про рослини; визрівати — про думки тощо вистига́ти 3 дієслово недоконаного виду встигати Орфографічний словник української мови
- вистигати — Холонути, простигати, вихолоджуватися, охолоджуватися, вихолоняти; (- плоди) виспівати, визрівати, достигати, дозрівати. Словник синонімів Караванського
- вистигати — I -ає, недок., вистигнути і вистигти, -гне; мин. ч. вистиг, -ла, -ло; док. Ставати холоднішим, холодним, втрачати тепло; охолоджуватися. II -аю, -аєш, недок., вистигнути і вистигти, -гну, -гнеш; мин. ч. вистиг, -ла, -ло; док. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вистигати — див. рости Словник синонімів Вусика
- вистигати — ХОЛО́НУТИ (втрачаючи тепло, поступово ставати холодним, холоднішим), ОХОЛО́ДЖУВАТИСЯ, ВИХОЛО́ДЖУВАТИСЯ, ВИХОЛОНЯ́ТИ, ЧА́ХНУТИ, ПРОЧАХА́ТИ, ВИЧАХА́ТИ, СТИ́ГНУТИ, ВИСТИГА́ТИ, ЗАСТИГА́ТИ, ОСТИГА́ТИ, ПРОСТИГА́ТИ, НАСТИГА́ТИ, ПЕРЕСТИГА́ТИ, ОСТУ́ДЖУВАТИСЯ... Словник синонімів української мови
- вистигати — Вистига́ти, -га́ю, -га́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вистигати — ВИСТИГА́ТИ¹, а́є, недок., ВИ́СТИГНУТИ і ВИ́СТИГТИ, гне; мин. ч. ви́стиг, ла, ло; док. Ставати холоднішим, холодним, втрачати тепло; охолоджуватися. Недоїдки риби вистигали на столі (Коцюб. Словник української мови в 11 томах