вистигання
ВИСТИГА́ННЯ¹, я, с.
Стан за знач. вистига́ти¹.
Для начинки мак запарити (залити окропом, накрити кришкою і залишити до повного вистигання) (із журн.).
ВИСТИГА́ННЯ², я, с.
Стан за знач. вистига́ти² 1.
Три тижні стояла неймовірна спека, прискорила вистигання колоскових (Іван Ле).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вистигання — вистига́ння 1 іменник середнього роду охолодження вистига́ння 2 іменник середнього роду достигання Орфографічний словник української мови
- вистигання — I -я, с. Стан за знач. вистигати I. II -я, с. Стан за знач. вистигати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вистигання — ВИСТИГА́ННЯ¹, я, с. Стан за знач. вистига́ти¹. ВИСТИГА́ННЯ², я, с. Стан за знач. вистига́ти². Три тижні стояла неймовірна спека, прискорила вистигання колоскових (Ле, В снопі.., 1960, 42). Словник української мови в 11 томах