вистигання

вистига́ння

I -я, с.

Стан за знач. вистигати I.

II -я, с.

Стан за знач. вистигати II.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вистигання — вистига́ння 1 іменник середнього роду охолодження вистига́ння 2 іменник середнього роду достигання Орфографічний словник української мови
  2. вистигання — ВИСТИГА́ННЯ¹, я, с. Стан за знач. вистига́ти¹. Для начинки мак запарити (залити окропом, накрити кришкою і залишити до повного вистигання) (із журн.). ВИСТИГА́ННЯ², я, с. Стан за знач. вистига́ти² 1. Три тижні стояла неймовірна спека, прискорила вистигання колоскових (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  3. вистигання — ВИСТИГА́ННЯ¹, я, с. Стан за знач. вистига́ти¹. ВИСТИГА́ННЯ², я, с. Стан за знач. вистига́ти². Три тижні стояла неймовірна спека, прискорила вистигання колоскових (Ле, В снопі.., 1960, 42). Словник української мови в 11 томах