1. Словник української мови в 11 томах

вистигання

ВИСТИГА́ННЯ¹, я, с. Стан за знач. вистига́ти¹.

ВИСТИГА́ННЯ², я, с. Стан за знач. вистига́ти².

Три тижні стояла неймовірна спека, прискорила вистигання колоскових (Ле, В снопі.., 1960, 42).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вистигання — вистига́ння 1 іменник середнього роду охолодження вистига́ння 2 іменник середнього роду достигання Орфографічний словник української мови
  2. вистигання — I -я, с. Стан за знач. вистигати I. II -я, с. Стан за знач. вистигати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вистигання — ВИСТИГА́ННЯ¹, я, с. Стан за знач. вистига́ти¹. Для начинки мак запарити (залити окропом, накрити кришкою і залишити до повного вистигання) (із журн.). ВИСТИГА́ННЯ², я, с. Стан за знач. вистига́ти² 1. Три тижні стояла неймовірна спека, прискорила вистигання колоскових (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах