виступальник
ВИСТУПА́ЛЬНИК, а, ч.
Той, хто виступає (у 5 знач.).
На засіданні ради виступальнику забороняється вживати образливі висловлювання та непристойні слова, закликати до незаконних і насильницьких дій (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me