виступ
ВИ́СТУП, у, ч.
1. Частина чого-небудь, що видається, виступає наперед.
Виступи гір закривали дорогу (М. Коцюбинський);
Матроси засіли під кам'яним виступом високої скелі (В. Кучер);
Лютує парубок, і кінчики пальців до крові втискаються в розтріскані шпарини верби, зривають виступи холодної омертвілої кори (М. Стельмах);
Капітан і лейтенант сиділи в кутку окопу на піщаному виступі і про щось розмовляли (Ю. Бедзик).
2. Залишення попереднього місцеперебування, стоянки, вирушання в похід, бій і т. ін.
[Половець:] Наказ загонові: приготуватися до виступу! (Ю. Мокрієв);
Отримавши доручення трембітати на виступ, святий Юрій відкриває сезон випасу худоби (О. Воропай).
3. Публічне виголошення доповіді, промови, заяви, інформації і т. ін.
Велике зворушення серед присутніх викликав виступ Костя (О. Донченко);
Після доповіді почались виступи делегатів (Ірина Вільде);
Виступ, який складається тільки із самих логічних міркувань, погано сприймається, важко запам'ятовується (з навч. літ.);
// Виконання перед глядачами літературного, музичного, драматичного або іншого твору, гімнастичних вправ і т. ін.
– Сьогодні ж перший виступ знаменитого тенора, що то про його [нього] було стільки мови (Леся Українка);
Після ділової частини вечора продовжувались виступи художньої самодіяльності (О. Гуреїв);
// Публікація свого твору, статті чи окремого твердження, думки з певного питання.
Побачив [Каргат], що виступами в пресі нічого нашим консерваторам не доведеш, і вирішив доводити свою правду ділом (Ю. Шовкопляс).
4. Дія, спрямована проти кого-, чого-небудь.
Як приходив хтось із людей і оповідав про нові виступи молодого отамана [опришків], умисне кликав Юріштан жінку до хати, аби й вона чула (Г. Хоткевич);
// Вияв незадоволення, протесту у формі активної дії (через повстання, страйк, демонстрацію).
За задумом Яворського, виступ робітників Турківських заводів мусив стати поштовхом до демонстрацій робітників у Самборі (С. Чорнобривець);
Повстання 1591–1596 рр. були першим широким спільним виступом селянства, козацтва й міських низів України проти феодального гніту (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- виступ — (дія, спрямована проти кого-небудь) (багатьох) похід, (зухвала) вилазка, (когось одного, недоброзичлива) випад, вихватка. Словник синонімів Полюги
- виступ — ви́ступ іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- виступ — [виступ] -пу, м. (на) -п'і, мн. -пие, -п'іў Орфоепічний словник української мови
- виступ — -у, ч. 1》 Частина чого-небудь, що видається, виступає наперед. || Уступ на скелі. 2》 Заглибина, виїмка в чому-небудь. 3》 Залишення попереднього місцеперебування, стоянки, вирушання в похід. 4》 Публічне виголошення промови, заяви, інформації і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виступ — див. наріст; припічок Словник синонімів Вусика
- виступ — ВИ́СТУП (частина чого-небудь, що видається, виступає наперед), УСТУ́П, ПРИ́СТУПКА, ПРИ́ПІЧОК, ВИ́РІЖОК, СТУ́ПІНЬ рідко, ПРИСКА́ЛОК рідко; РЕБРО́ (у місці перетину двох площин). По голому сірому виступі скелі ліпились татарські халупки (М. Словник синонімів української мови
- виступ — ВИ́СТУП, у, ч. 1. Частина чого-небудь, що видається, виступає наперед. Виступи гір закривали дорогу (Коцюб., І, 1955, 197); Матроси засіли під кам’яним виступом високої скелі (Кучер, Чорноморці, 1956, 272)... Словник української мови в 11 томах
- виступ — Ви́ступ, -пу м. Выступленіе. Желех. Словник української мови Грінченка