виступ

ВИ́СТУП, у, ч.

1. Частина чого-небудь, що видається, виступає наперед.

Виступи гір закривали дорогу (Коцюб., І, 1955, 197);

Матроси засіли під кам’яним виступом високої скелі (Кучер, Чорноморці, 1956, 272);

Капітан і лейтенант сиділи в кутку окопу на піщаному виступі і про щось розмовляли (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 211);

Лютує парубок, і кінчики пальців до крові втискаються в ролтріскані шпарини верби, зривають виступи холодної омертвілої кори (Стельмах, І, 1962, 401).

2. Заглибина, виїмка в чому-небудь.

Знизу було видно, що в кам’яній стіні є чимало виступів (Донч., Ю. Васюта, 1950, 50).

3. Залишення попереднього місцеперебування, стоянки, вирушання в похід.

[Половець:] Наказ загонові: приготуватися до виступу! (Мокр., П’єси, 1959, 173).

4. Публічне виголошення промови, заяви, інформації і т. ін.

Велике зворушення серед присутніх викликав виступ Костя (Донч., І, 1956, 71);

Після доповіді почались виступи делегатів (Вільде, Пов. і опов., 1949, 210);

// Виконання перед глядачами літературного, музичного, драматичного та ін. творів, гімнастичних вправ тощо.

— Сьогодні ж перший виступ знаменитого тенора, що то про його було стільки мови (Л. Укр., III, 1952, 511);

Після ділової частини вечора продовжувались виступи художньої самодіяльності (Гур., Наша молодість, 1949, 91);

// Публікація свого твору, статті або окремого твердження, думки з певного питання.

Побачив [Каргат], що виступами в пресі нічого нашим консерваторам не доведеш, і вирішив доводити свою правду ділом (Шовк., Інженери, 1956, 28).

5. Дія, спрямована проти кого-, чого-небудь.

Як приходив хтось із людей і оповідав про нові виступи молодого отамана [опришків], умисне кликав Юріштан жінку до хати, аби й вона чула (Хотк., II, 1966, 114);

Всюди у військах таке панувало піднесення, так хотілося покінчити швидше все одним ударом, що командирам коштувало зусиль стримувати бійців від передчасного виступу, від негайної атаки на Перекоп (Гончар, II, 1959, 406);

// Вияв незадоволення, протесту у формі активної дії (через повстання, страйк, демонстрацію).

Повстання 1591-1596 рр. були першим широким спільним виступом селянства, козацтва і міських низів України проти феодального гніту (Іст. УРСР, І, 1953, 170);

За задумом Яворського виступ робітників Турківських заводів мусив стати поштовхом до демонстрацій робітників у Самборі (Чорн., Визвол. земля, 1959, 126).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виступ — (дія, спрямована проти кого-небудь) (багатьох) похід, (зухвала) вилазка, (когось одного, недоброзичлива) випад, вихватка. Словник синонімів Полюги
  2. виступ — ви́ступ іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. виступ — [виступ] -пу, м. (на) -п'і, мн. -пие, -п'іў Орфоепічний словник української мови
  4. виступ — -у, ч. 1》 Частина чого-небудь, що видається, виступає наперед. || Уступ на скелі. 2》 Заглибина, виїмка в чому-небудь. 3》 Залишення попереднього місцеперебування, стоянки, вирушання в похід. 4》 Публічне виголошення промови, заяви, інформації і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. виступ — ВИ́СТУП, у, ч. 1. Частина чого-небудь, що видається, виступає наперед. Виступи гір закривали дорогу (М. Коцюбинський); Матроси засіли під кам'яним виступом високої скелі (В. Словник української мови у 20 томах
  6. виступ — див. наріст; припічок Словник синонімів Вусика
  7. виступ — ВИ́СТУП (частина чого-небудь, що видається, виступає наперед), УСТУ́П, ПРИ́СТУПКА, ПРИ́ПІЧОК, ВИ́РІЖОК, СТУ́ПІНЬ рідко, ПРИСКА́ЛОК рідко; РЕБРО́ (у місці перетину двох площин). По голому сірому виступі скелі ліпились татарські халупки (М. Словник синонімів української мови
  8. виступ — Ви́ступ, -пу м. Выступленіе. Желех. Словник української мови Грінченка