висяювати
ВИСЯ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок.
Яскраво сяяти, виблискувати.
Біля вівтаря стоїть .. років тридцяти п'яти горбоносий красень, на грудях якого висяюють ордени і медалі (М. Стельмах);
Попереду висяював океан! (О. Гончар);
Стояв срібний, начищений, аж висяювали боки, дзбанок (Валерій Шевчук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me