висяювати

ВИСЯ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок.

Яскраво сяяти, виблискувати.

Біля вівтаря стоїть .. років тридцяти п'яти горбоносий красень, на грудях якого висяюють ордени і медалі (М. Стельмах);

Попереду висяював океан! (О. Гончар);

Стояв срібний, начищений, аж висяювали боки, дзбанок (Валерій Шевчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me