висівний
ВИСІВНИ́Й, а́, е́.
Признач. для висівання.
Успішне випробування сівалки точного висіву насіння зернових колосових культур свідчить про ефективність роботи пневматичних висівних апаратів (з наук. літ.);
У країнах Західної Європи набули широкого використання комбіновані висівні агрегати для прямого висіву зерна (з наук.-техн. літ.);
Нова сівалка для широкорядних посівів – машина, що може комплектуватися різною кількістю висівних секцій з різною робочою шириною залежно від потреб господарства (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me