висівний

висівни́й

-а, -е.

Признач. для висівання.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. висівний — висівни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. висівний — ВИСІВНИ́Й, а́, е́. Признач. для висівання. Успішне випробування сівалки точного висіву насіння зернових колосових культур свідчить про ефективність роботи пневматичних висівних апаратів (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. висівний — ВИСІВНИ́Й, а́, е́. Признач. для висівання. Висівний апарат сівалки. Словник української мови в 11 томах