висічення
ВИ́СІЧЕННЯ, я, с.
Дія за знач. ви́сікти 1, 2, 5.
Пропонуємо висічення барельєфів, виконання графічних портретів на пам'ятниках (з мови реклами);
Для кращого загоєння рваної рани необхідно зробити висічення її забруднених країв (з навч. літ.);
Дуже важливо якомога раніше направити хворого до хірурга для висічення пухлини (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me