витворяння
ВИТВОРЯ́ННЯ, я, с.
Дія за знач. витворя́ти і витворя́тися.
Лапки під ним [цуциком] роз'їхалися, і він мене ніби спитав: і хто з ним таке витворяє? Та витворяння лише почалося! (М. Вінграновський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- витворяння — витворя́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- витворяння — -я, с. Дія за знач. витворяти. Великий тлумачний словник сучасної мови