витинати
ВИТИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ТНУТИ, рідко ВИ́ТЯТИ, ви́тну, ви́тнеш, док.
1. що. Відокремлювати, відрізати що-небудь від чогось.
Змій яблуко ріже надвоє І витинає ядро з половинок (І. Драч);
Витяв з ременю шматок на підошву (Сл. Гр.).
2. що. Виготовляти що-небудь за допомогою вирізання.
Я витинала смужку за смужкою, поки не зрозуміла, що майструю ангела (з мемуарної літ.);
Здебільшого при витинанні окремих фігур папір не перегинають, орнаментальні ж візерунки та прикраси витинають, складаючи аркуш удвоє, учетверо, увосьмеро і навіть ушістнадцятеро (із журн.).
3. кого, що. Вирубуючи, вирізаючи і т. ін., знищувати кого-, що-небудь.
Коли можна – палитиме [Баян] все, що піддаватиметься вогню, витинатиме всіх, хто потрапить під руку, братиме все, що можна взяти (Д. Міщенко);
Витяли пани ліс (А. Свидницький).
4. що і без прям. дод. Грати або виконувати із запалом (перев. музичні твори, танці).
Ой, десь гуде, ой, десь грає, Скрипка витинає: Оце вдова своїй доні Весілля справляє (з народної пісні);
А брат мій сам вже далі Добрав, як витинать мазурку чи кадриль (М. Рильський).
◇ Викида́ти (рідко витина́ти) / ви́кинути шту́ку (фо́ртелі, фо́ртель, фо́куси і т. ін.) див. викида́ти;
(1) Витина́ти го́пки – танцювати, підстрибуючи, притупуючи.
Грає скрипка, грає кобза І бандура грає; Чумак літом у кожусі Гопки витинає (С. Руданський);
– Може, встали б ви вже та подивились на це .. побоїсько, де, можна подумати, п'яні чорти гопки витинали (І. Нижник).
Значення в інших словниках
- витинати — витина́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- витинати — -аю, -аєш, недок., витнути і рідко витяти, -тну, -тнеш, док. 1》 заст. Вирубувати, вирізувати що-небудь. 2》 Грати або виконувати з запалом (перев. музичні твори, танці). Великий тлумачний словник сучасної мови
- витинати — див. грати; рубати; танцювати Словник синонімів Вусика
- витинати — витина́ти фо́ртелі. Поводитися дивно, примхливо; бути неслухняним. — Дорогою він (пес) витинав мені різні фортелі. Коли переходив трамвайну лінію, ліг на рейки і ані руш (Переклад С. Масляка). Фразеологічний словник української мови
- витинати — ВИРІ́ЗУВАТИ (ріжучи, відокремлювати від чого-небудь або виймати, видаляти з чогось, звідкись), ВИРІЗА́ТИ, ВИТИНА́ТИ, ВИДАЛЯ́ТИ, ВИРУ́БУВАТИ, ВИРУБА́ТИ, РУБА́ТИ (рубаючи, ріжучи, звалювати з кореня на якій-небудь ділянці кущі, дерева, ліс). — Док. Словник синонімів української мови
- витинати — ВИТИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ТНУТИ і рідко ВИ́ТЯТИ, тну, тнеш, док. 1. заст. Вирубувати, вирізувати що-небудь. Витяли пани ліс (Свидн., Люборацькі, 1955, 208); Витяв з ременю шматок на підошву (Сл. Гр.). 2. Грати або виконувати з запалом (перев. Словник української мови в 11 томах
- витинати — Витина́ти, -на́ю, -єш сов. в. витяти и витнути, -тну, -неш, гл. 1) Вырубливать, вырубить, вырѣзывать, вырѣзать. Витяв з реміню шматок на підошву. Витяли пани ліс. Св. Л. 306. 2) Только сов. в. Перерубить, перерѣзать всѣхъ. Словник української мови Грінченка