витичений

ВИ́ТИЧЕНИЙ, а, е, діал.

Дієпр. пас. до ви́тичити.

Побратимство ріпників, до котрого так несподівано зістав [пристав] прийнятий Бенедьо зараз на вступі в бориславське життя, живо заняло [зайняло] відразу його мислі і надавало їм певний, хоть зразу не дуже ясно витичений напрям (І. Франко);

Літературна діяльність І. Нечуя-Левицького була розважливою роботою людини, яка до літератури заходила з певним планом, накреслила собі ясно витичену путь і нею неухильно простувала (із журн.).