витичка

ВИ́ТИЧКА, и, ж., діал.

Віха (у 2 знач.).

Літературні вражіння, як бачимо, тільки поглиблювали те, що вже прищепили І. Левицькому життя і природа, і вже самий характер його читання, всуміш із згаданими попереду творами з української історії та поезії, надто показні становить витички на літературному шляху Левицького (С. Єфремов).