витлумачуваний

ВИТЛУМА́ЧУВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до витлума́чувати.

Немає підстав вважати наведення антоніма у тлумаченні окремим способом семантичної характеристики слова, оскільки самостійно вживані антоніми подають дуже незначну допомогу в розкритті значення витлумачуваного слова (з наук. літ.);

Центральним при поясненні суспільства і держави поняттям стає “закон природи”, витлумачуваний як закон розуму і як істинна основа моральної поведінки людей (з наук. літ.);

// витлума́чувано, безос. пред.

У фільмі проведено межу ірраціоналізації простору, а низку безглуздих покарань ніяк не витлумачувано (з газ.).