витлумачування
ВИТЛУМА́ЧУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. витлума́чувати.
Оскільки категорія “верховенство права” належить, очевидно, до загальнотеоретичних, то її витлумачування й визначення має здійснювати насамперед загальнотеоретична юриспруденція (з наук. літ.);
Мистецтво витлумачування текстів (класичної давнини, Біблії та ін.) – герменевтика – зародилося на початку ХХ ст. (з навч. літ.);
Витлумачування стосунків між представниками жіночої і чоловічої статей є предметом гендерних досліджень (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me