витлумачування

ВИТЛУМА́ЧУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. витлума́чувати.

Оскільки категорія “верховенство права” належить, очевидно, до загальнотеоретичних, то її витлумачування й визначення має здійснювати насамперед загальнотеоретична юриспруденція (з наук. літ.);

Мистецтво витлумачування текстів (класичної давнини, Біблії та ін.) – герменевтика – зародилося на початку ХХ ст. (з навч. літ.);

Витлумачування стосунків між представниками жіночої і чоловічої статей є предметом гендерних досліджень (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me