виток

ВИТО́К, тка́, ч.

1. Закручена частина чого-небудь виткого, звивистого; закруток; звій.

Потилиця його з рудими витками волосся звернена до Поляруша (М. Стельмах);

Заплетені коси, що покладені на голові тугими витками, роблять її ще вищою (О. Гончар);

Трубка валторни має три витки (з навч. літ.).

2. Один оберт гвинтової, спіральної лінії, а також один оберт рухомого предмета по спіральній лінії навколо чого-небудь.

Оксана дістала аркуш ватманського паперу зі схемою контролера для шукання замкнених витків у котушках (П. Автомонов);

Дія електромагніту залежить від сили струму і числа витків обмотки (з наук. літ.);

Первинна обмотка трансформатора виконана у вигляді декількох витків спіралі з товстого мідного дроту (з навч. літ.);

Бинт накладають на рану таким чином, щоб кожний наступний виток наполовину закривав попередній (з навч. літ.).

3. Оберт по орбіті під час польоту.

Програма першого польоту людини у космосі була розрахована на один виток навколо Землі (з наук.-попул. літ.);

Вони здійснили десять витків навколо Місяця й успішно повернулися на Землю (із журн.);

Виток за витком оперізувала станція “Салют” нашу планету (із журн.);

// Частина орбіти, що відповідає одному обертові супутника навколо Землі.

Початком витка зазвичай вважають точку, в якій супутник перетинає екватор Землі, рухаючись з півдня на північ (з навч. літ.);

Виконуються замовлення на проведення знімання об'єкта на поверхні Землі чи частині території, яка обслуговується на одному орбітальному витку (із журн.).

4. перен. Один з етапів у процесі розвитку, становлення чого-небудь.

Зміщення пріоритетів у бік економічних проектів відбувається на новому витку відносин між Європою та країнами Півдня Середземномор'я (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

виток

Значення в інших словниках