1. Великий тлумачний словник сучасної мови

виток

вито́к

-тка, ч.

1》 Закручена частина чого-небудь виткого, звивистого; закруток.

2》 Один оберт гвинтової, спіральної лінії нарізки, дротяної обмотки і т. ін.

|| Один оберт рухомого предмета навколо чого-небудь.

|| Один оберт штучного супутника навколо планети.

3》 перен. Етап, цикл у розвитку подій і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виток — вито́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. виток — ВИТО́К, тка́, ч. 1. Закручена частина чого-небудь виткого, звивистого; закруток; звій. Потилиця його з рудими витками волосся звернена до Поляруша (М. Стельмах); Заплетені коси, що покладені на голові тугими витками, роблять її ще вищою (О. Словник української мови у 20 томах
  3. виток — I. КУ́ЧЕР перев. мн. (пасмо кучерявого або завитого волосся); ЗА́ВИТО́К, ЗА́КРУТОК, ЗА́КРУТКА, ВИТО́К, БУ́КЛЯ заст.; ЛО́КОН (завите пасмо волосся); ВИ́ХОР (пасмо, яке стирчить догори). Сашко зайшов до Данила, скинув шапку, розгладив рукою кучері (О. Словник синонімів української мови
  4. виток — ВИТО́К, тка́, ч. 1. Закручена частина чого-небудь виткого, звивистого; закруток. Й досі пам’ятую.. Пишний кудель, що з витками Ніжну шию обвивав (Щог., Поезії, 1958, 349); Потилиця його з рудими витками волосся звернена до Поляруша (Стельмах, Хліб.. Словник української мови в 11 томах