1. Словник української мови у 20 томах

виторгуваний

ВИ́ТОРГУВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́торгувати.

Приймаючи виторгувані за них [картини] гроші, Короджій розповів друзям-художникам про те, що справді робиться на Верховині (С. Скляренко);

У разі несвоєчасної оплати за виторгувані на аукціоні антикварні речі результат аукціону з цього лота анулюється (з мови документів);

Попередні вимоги щодо виділення траншу, попри виторгувані поступки, залишилися досить жорсткими (з газ.);

// ви́торгувано, безос. пред.

Батько хазяїна .. беріг макуху в дірявому лантусі під лавою. От чотири кружки виторгувано, масні на дотик, з різким і густим пахощем (В. Барка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виторгуваний — ви́торгуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. виторгуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до виторгувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виторгуваний — Ви́торгуваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. виторгуваний — ВИ́ТОРГУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́торгувати. Приймаючи виторгувані за них [картини] гроші, Короджій розповів друзям-художникам про те, що справді робиться на верховині (Скл., Карпати, II, 1954, 167). Словник української мови в 11 томах