виторговувати

ВИТОРГО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ТОРГУВАТИ, ую, уєш, док., що.

1. Одержувати гроші від продажу чого-небудь.

Заставляла [Юля] на останні копійки, які він виторговував за рибу, купувати морожене [морозиво], водити в кіно, слідувати за нею по п'ятах, куди б вона не йшла (Григорій Тютюнник);

На гроші, що їх виторгувала Євка, в Стефана було десять дірок, і він не знав, яку з них запхнути (С. Чорнобривець);

А дехто вже пускався берега, прикидаючи, скільки можна виторгувати за свої статки (М. Стельмах).

2. розм. Торгуючись, домагатися вигідної ціни.

Михайло крадькома потиснув Іванові руку, і той пішов виторговувати в наглядача .. тютюн за останні Михайлові марки (Р. Іваничук);

За щасливий п'ятак Моня виторгував у знайомої булочниці велику суху булку (П. Козланюк);

Цілу годину торгувався, щоб виторгувати більше двох тисяч калиму за Тозіхон (Іван Ле);

– Гроші витратив до останнього шеляга, зате купив усе, що наказувалось, до того ж виторгував дещо, збавив ціну (Б. Левін).

3. перен. У ході переговорів, дискусій домагатися чого-небудь бажаного.

Навіть право на писання листів приходиться виторговувати, бо мій лікар кожний раз, коли .. застає мене з пером в руках, лається зо мною (Леся Українка);

Звіт цей не відбігав далеко від того, що привіз Заленський, вони ніби порозумілися, щоб виторгувати дещо від гетьмана в користь Польщі і католицизму (Б. Лепкий);

Перси .. втратили сліди втікача, але мітіленці виявились не такими богобоязливими: хотіли щось виторгувати за лідійського повстанця, якого волів бачити живим перський цар (І. Білик).