1. Словник української мови у 20 томах

витрушений

ВИ́ТРУШЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́трусити.

Горобці цвірінькали та чубились коло стіжків, де було чимало витрушеного зерна (М. Коцюбинський);

Найсолодшою стравою з усіх земних була м'ялиця з сухарів, витрушена з мішка й розділена рівно поміж усіма козаками (Ю. Мушкетик);

// ви́трушено, безос. пред.

Килими й гобелени витрушено, дзеркала і вікна помито (Ю. Андрухович);

– Але ж у вашого нареченого витрушено бомби! За це – каторга. Ми не можемо таких злочинців випускати на поруки! – розводить руками губернатор (В. Винниченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. витрушений — ви́трушений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. витрушений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до витрусити. || витрушено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. витрушений — Ви́трушений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. витрушений — ВИ́ТРУШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́трусити. Словник української мови в 11 томах