витрушений

ви́трушений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до витрусити.

|| витрушено, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. витрушений — ви́трушений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. витрушений — ВИ́ТРУШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́трусити. Горобці цвірінькали та чубились коло стіжків, де було чимало витрушеного зерна (М. Коцюбинський); Найсолодшою стравою з усіх земних була м'ялиця з сухарів... Словник української мови у 20 томах
  3. витрушений — Ви́трушений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. витрушений — ВИ́ТРУШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́трусити. Словник української мови в 11 томах