витрушувати

ВИТРУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ТРУСИТИ, ушу, усиш, док., що.

1. Трусячи, витріпуючи, очищати що-небудь від пилу, бруду і т. ін.

Мили підлоги, протирали вікна, провітрювали кімнати, підчищали стежки, витрушували килими (В. Козаченко);

Ганна Сивокінь з дочкою Марусею .. прибирали все приміщення: мили підлоги, вікна, двері, .. витрушували доріжки (Б. Левін);

За наказом санітара хворі витрушували постелі, й пилюка золотилася проти вікон (Є. Пашковський);

// Видаляти пил, бруд і т. ін. із чого-небудь, трусячи.

Витрушувала [Лукія] пилюку з численних подушечок, які заповнювали кімнати (О. Донченко).

2. Трусячи, висипати, викидати що-небудь назовні.

Петро став витрушувати поза підкладкою тютюн та сірники (С. Васильченко);

Бронко роззувся, витрусив з черевиків пісок, перейшов босоніж рукав ріки (Ірина Вільде);

// Трусячи, видаляти воду з людини, яка тонула.

Норвежця підняли [з води] і, тримаючи спиною догори, почали трусити. Витрусивши з нього воду, почали робити штучне дихання (М. Трублаїні).

3. розм. Знаходити що-небудь під час обшуку.

На столі лежала книжка у жовтій палітурці, та сама книжка, котру не раз читав Петрові Жук і котру витрусив у його [нього] надзиратель (Панас Мирний);

Хіба ж давно витрусили в його клуні в засторонку копу чужої пшениці? (І. Нечуй-Левицький);

Серед політичних каторжан звертала на себе увагу колишня студентка .. В кошику [у неї], під старою білизною, жандарми витрусили револьвер (О. Донченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. витрушувати — витру́шувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. витрушувати — -ую, -уєш, недок., витрусити, -ушу, -усиш, док., перех. 1》 Трусячи, очищати що-небудь від пилу і т. ін. 2》 Трусячи, висипати, викидати що-небудь назовні. || Трусячи, виливати воду з людини, яка тонула. 3》 розм. Знаходити під час обшуку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. витрушувати — див. трясти Словник синонімів Вусика
  4. витрушувати — виверта́ти (витру́шувати) / ви́вернути (ви́трусити) кише́ні. Витрачати всі гроші. Точить (Петро) п’яні теревені, Доки виверне кишені, Доки лишиться “герою” Лиш на пачечку “Прибою” (С. Фразеологічний словник української мови
  5. витрушувати — ТРУСИ́ТИ (стріпуючи, видаляти пилюку, сніг тощо, спорожняти щось), ВИТРУ́ШУВАТИ, ВИТРЯСА́ТИ, ОБТРУ́ШУВАТИ, ОБТРЯСА́ТИ, ОБТРІ́ПУВАТИ розм. (з якоїсь поверхні). — Док.: потруси́ти, ви́трусити, ви́трясти, обтруси́ти, обтрясти́, обтрі́пати. Словник синонімів української мови
  6. витрушувати — Витру́шувати, -ру́шую, -ру́шуєш; ви́трусити, -рушу, -сиш, -сять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. витрушувати — ВИТРУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ТРУСИТИ, ушу, усиш, док., перех. 1. Трусячи, очищати що-небудь від пилу і т. ін. Мили підлоги, протирали вікна, провітрювали кімнати, підчищали стежки, витрушували килими (Коз. Словник української мови в 11 томах
  8. витрушувати — Витрушувати, -шую, -єш сов. в. витрусити, -шу, -сиш, гл; 1) Вытряхивать, вытряхнуть. Жарину витрусити з халяви. Рудч. Ск. II. 197. Останній шаг витрушує шинкарці. Греб. 371. 2) Находить, найти при обыскѣ. Трушено його й витрушено крадене полотно. Харьк. Словник української мови Грінченка