витягання

ВИТЯГА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. витяга́ти 1–7 і витяга́тися 1–3.

Сьогодні виробники парапланів використовують комп'ютерні програми динамічного моделювання, які дозволяють дуже точно розрахувати всі аспекти, у тому числі й витягання тканини (з наук.-попул. літ.);

Розроблено методологію оцінки ресурсозбережних технологій на поверхні гірничого відведення, зокрема витягання вугілля з породи і її утилізації (з наук. літ.);

* Образно. Українці зайняті були головно героїчним витяганням учорашньої народної говірки на горішній поверх понятійного дискурсу (О. Забужко).

2. вет., мед. Метод лікування при переломах, вивихах і певних захворюваннях кінцівок і хребта створенням тяги ручним способом або за допомогою спеціальних апаратів.

Скелетне витягання при переломах нижніх кінцівок приковує хворого до ліжка і дозволяє йому встати і ходити лише після зняття іммобілізації (з наук. літ.);

Здійснювалося консервативне лікування хворого: розвантаження нижніх кінцівок (милиці, постільний режим, лейкопластирне витягання) (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. витягання — витяга́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. витягання — -я, с. 1》 Дія за знач. витягати 1-7). 2》 мед. Хірургічний метод лікування переломів кісток і деформацій скелета, який полягає у механічному випрямленні відповідної частини тіла. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. витягання — ВИТЯГА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. витяга́ти 1-7. Для витягання паль із грунту застосовують копер та лебідку або домкрати (Довідник сіль. будівельника, 1956, 162). 2. мед. Словник української мови в 11 томах