витягання
ВИТЯГА́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. витяга́ти 1–7 і витяга́тися 1–3.
Сьогодні виробники парапланів використовують комп'ютерні програми динамічного моделювання, які дозволяють дуже точно розрахувати всі аспекти, у тому числі й витягання тканини (з наук.-попул. літ.);
Розроблено методологію оцінки ресурсозбережних технологій на поверхні гірничого відведення, зокрема витягання вугілля з породи і її утилізації (з наук. літ.);
* Образно. Українці зайняті були головно героїчним витяганням учорашньої народної говірки на горішній поверх понятійного дискурсу (О. Забужко).
2. вет., мед. Метод лікування при переломах, вивихах і певних захворюваннях кінцівок і хребта створенням тяги ручним способом або за допомогою спеціальних апаратів.
Скелетне витягання при переломах нижніх кінцівок приковує хворого до ліжка і дозволяє йому встати і ходити лише після зняття іммобілізації (з наук. літ.);
Здійснювалося консервативне лікування хворого: розвантаження нижніх кінцівок (милиці, постільний режим, лейкопластирне витягання) (з навч. літ.).
Значення в інших словниках
- витягання — витяга́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- витягання — -я, с. 1》 Дія за знач. витягати 1-7). 2》 мед. Хірургічний метод лікування переломів кісток і деформацій скелета, який полягає у механічному випрямленні відповідної частини тіла. Великий тлумачний словник сучасної мови
- витягання — ВИТЯГА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. витяга́ти 1-7. Для витягання паль із грунту застосовують копер та лебідку або домкрати (Довідник сіль. будівельника, 1956, 162). 2. мед. Словник української мови в 11 томах