витіпаний

ВИ́ТІПАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́тіпати.

Витіпані порції довгого волокна розвішували на спеціально обладнаних пристроях для просушування (з наук.-попул. літ.);

Паклі – оброблений на терниці й витіпаний тріпачкою льон (із журн.);

Вицвілі, витіпані на дощах і вітрах до сивої білості, до майже безбарвності, ковила й типчак текли, як спінена вода, навівали журбу (Ю. Мушкетик);

І от він, знесилений, витіпаний страхом і болем, став посеред тієї землі, яку йому нарізали за чорну зраду (М. Стельмах);

* У порівн. Страх, сумнів, надія – все це роздирало толочену, наче витіпаний куль конопель, душу (з газ.).