вихлювати
ВИХЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., діал.
Хитатися, коливатися.
Коло грубок стоїть червоне сяйво; по кутках вихлюють тіні (С. Васильченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вихлювати — вихлюва́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- вихлювати — -юю, -юєш, недок., діал. Хитатися, коливатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вихлювати — див. хитати Словник синонімів Вусика
- вихлювати — ВИХЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., діал. Хитатися, коливатися. Коло грубок стоїть червоне сяйво; по кутках вихлюють тіні (Вас., І, 1959, 228). Словник української мови в 11 томах