вихлювати

ВИХЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., діал.

Хитатися, коливатися.

Коло грубок стоїть червоне сяйво; по кутках вихлюють тіні (С. Васильченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вихлювати — вихлюва́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. вихлювати — -юю, -юєш, недок., діал. Хитатися, коливатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вихлювати — див. хитати Словник синонімів Вусика
  4. вихлювати — ВИХЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., діал. Хитатися, коливатися. Коло грубок стоїть червоне сяйво; по кутках вихлюють тіні (Вас., І, 1959, 228). Словник української мови в 11 томах