вихлюватий

ВИХЛЮВА́ТИЙ, а, е, діал.

Хиткий.

Вихлюватий човен (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вихлюватий — вихлюва́тий прикметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. вихлюватий — -а, -е, діал. Хиткий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вихлюватий — див. хиткий Словник синонімів Вусика
  4. вихлюватий — I. ХИСТКИ́Й (який хитається з боку на бік або згори донизу), ХИТКИ́Й, ХИБКИ́Й, ХИТЛИ́ВИЙ розм., ХИТЛЯ́ВИЙ розм., ВИХЛЯ́СТИЙ розм., ВИХЛЮВА́ТИЙ діал.; РОЗХИ́ТАНИЙ (який став хистким); ХИТНИ́Й техн. (який має здатність хитатися). Словник синонімів української мови
  5. вихлюватий — ВИХЛЮВА́ТИЙ, а, е, діал. Хиткий. Вихлюватий човен (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  6. вихлюватий — Вихлюватий, -а, -е Шаткій. Вихлюватий човен. Волч. у. Словник української мови Грінченка