1. Словник синонімів української мови

вихлюватий

I. ХИСТКИ́Й (який хитається з боку на бік або згори донизу), ХИТКИ́Й, ХИБКИ́Й, ХИТЛИ́ВИЙ розм., ХИТЛЯ́ВИЙ розм., ВИХЛЯ́СТИЙ розм., ВИХЛЮВА́ТИЙ діал.; РОЗХИ́ТАНИЙ (який став хистким); ХИТНИ́Й техн. (який має здатність хитатися). На хисткому човнику, схованому в осоці, вже надвечір Василько виїхав на річку (Ю. Збанацький); Я сіла на хисткий ослін (М. Чабанівський); Прогрюкотівши по хиткому дерев'яному мосту через Урал, тарантас виповз на пагорок (З. Тулуб); Хто одважиться в північ на море Своє хибке човенце зіпхнути? (Леся Українка); Шуміла осінь, наче злива, летіли журавлі в ірій, коли ступив у кліть хитливу я вперше в юності моїй (В. Сосюра); Марина пішла в темряві по вузеньких хитлявих східцях, держачися за стіну, щоб не впасти (Б. Грінченко); Пливе вихлястий дим з фаянсових люльок (М. Бажан); — Ну як? Сідай, — провадив приятель, беручи Огея за плечі, усаджуючи в розхитане крісло (О. Досвітній); Хитний конвеєр. — Пор. 1. нестійки́й.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вихлюватий — вихлюва́тий прикметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. вихлюватий — -а, -е, діал. Хиткий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вихлюватий — ВИХЛЮВА́ТИЙ, а, е, діал. Хиткий. Вихлюватий човен (Сл. Гр.). Словник української мови у 20 томах
  4. вихлюватий — див. хиткий Словник синонімів Вусика
  5. вихлюватий — ВИХЛЮВА́ТИЙ, а, е, діал. Хиткий. Вихлюватий човен (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  6. вихлюватий — Вихлюватий, -а, -е Шаткій. Вихлюватий човен. Волч. у. Словник української мови Грінченка