1. Словник української мови у 20 томах

виховний

ВИХОВНИ́Й, а́, е́.

Стос. до виховання (див. вихова́ння 1).

Питання про порізану ножиком парту обговорюється і на класних зборах, і на виховній годині (О. Донченко);

Воронцов вважав ці дуети за одну з форм виховної роботи серед особового складу (О. Гончар);

Виховне батькове слово найвагоміше за столом, біля заробленого ним хліба (Ю. Мушкетик);

Після довгих пошуків я врешті з'ясував, що неповнолітній Василь Вовк .. перебуває у Прилуцькій виховній колонії (Ю. Покальчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виховний — виховни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. виховний — [виехоўний] м. (на) -ному/-хоуўн'ім, мн. -хоуўн'і Орфоепічний словник української мови
  3. виховний — -а, -е. Стос. до виховання (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. виховний — Виховни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. виховний — ВИХОВНИ́Й, а́, е́. Стос. до виховання (в 1 знач.). Воронцов вважав ці дуети за одну з форм виховної роботи серед особового складу (Гончар, І, 1954, 188); Питання про порізану ножиком парту обговорюється і на класних зборах, і на виховній годині (Донч., VI, 1957, 603). Словник української мови в 11 томах